ТЕМИ

Залужний як модель: Уроки колишнього командувача ЗСУ

Поділитись

Стаття колишнього головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного у журналі  Vogue про корені ідентичності ще раз нагадала українському суспільству про те, що вибори рано чи пізно в Україні будуть.

До них готуються зараз і вже, скануючи суспільство на предмет уподобань і електоральних смаків. 

І якщо теперішній президент Зеленський називав колись кожного з нас президентом, то колишній головнокомандувач Залужний, який звільнився із ЗСУ за станом здоров’я, наголошує, що держава – це ми…

“Спостерігаючи як бісилися чорти, помийки, їх ботва та в унісон їм російські пропагандисти, стає зрозуміло, що дійсно, наша сила в єдності і особливій ідентичності. Ми на правильному шляху.

Вражений великою кількістю відгуків на мою статтю про корені ідентичності, силу єдності та історичні уроки для українців.

Дякую Vogue Ukraine за нагоду донести до читачів мої думки на цю надважливу тему. Приємно, що журнал, який публікував тексти Бертрана Расселла, сьогодні фокусує увагу на темі ідентичності українців. Бо українці заслужили, щоб про їхню відвагу та героїзм писали найвідоміші видання світу.

Дякую всім, хто зрозумів, чому сьогодні важливо говорити про єдність та ідентичність українців. На плечах яких тримається мир у всій Європі.
Разом Переможемо”.

Фото – Anna Daki

Подібно до того як колись політики та президенти, а точніше їхні технологи вигадували “десять кроків назустріч людям”, для колишнього генерала, а нині посла у Великобританії технологи вигадали також десять Уроків, якими він повчає українців і запрошує повчитися усю Європу. 
 
Урок 1

Ми не дали себе обдурити. Бо саме ми є народ і є держава. Ми не дали себе знищити холодної ночі 24 лютого 2022 року — і тому ми досі існуємо й боремося. Це зробила не абстрактна держава, а саме ми, український народ. На Бога надійся, а сам не зівай: суспільство, що прагне безпеки, має бути готове за неї платити.

Урок 2

Велич і сила ворога не завжди така, якою її уявляють його вожді та пропагандисти. Дух, що тіло рве до бою, — ось єдине мірило сили, навіть в умовах високотехнологічної війни.

Урок 3

Сусід, який допомагає тобі в біді, допомагає передусім собі. Якщо він не прийшов на допомогу — він є частиною твоєї біди. Із сусідами потрібно товаришувати. А від тих, хто товаришувати не хоче — вміти захищатися.

Урок 4

Ворог, що не зламав тебе на полі бою, тієї ж миті буде ламати тебе в тилу. З тією самою силою, але підступніше. З тими ж намірами він прийде і до твого сусіда, що допомагає тобі.

Урок 5

На війні чудес не буває. Деяким законам, за якими йде війна, багато тисячоліть, деякі виникають просто зараз. Лише вони впливають на хід війни. Інколи, щоб зрозуміти це, потрібно заплатити надвисоку ціну. Незнання цих законів не убезпечує від поразки.

Урок 6

Думаючи про перемогу, потрібно бути готовим залишитися на самоті. Не завжди твоя перемога вигідна твоїм союзникам. У тих, хто не б’ється заради життя, завжди є своя вигода. І ще: зброю, яка не приносить вигоди, не застосовують. Що це за зброя, казати не буду.

Урок 7

Найдорожчий ресурс війни – це люди. І не тільки тому, що його неможливо швидко відновити, а ще й через те, що його можна втратити ментально й зробити непридатним. Ворог постійно працює над цим, і не лише на полі бою.

Урок 8

Б’ючись із більшим ворогом наодинці, думай: яку перемогу ти хочеш і можеш отримати зараз, а яку — у майбутньому. Рішення мають свій час. Це не завжди зараз.

Урок 9

Твої друзі та союзники не завжди думають так, як ти. Інколи для розуміння навіть простих речей їм потрібен час. Як казав Тімоті Снайдер, наше завдання — зробити те, що очевидно для нас, очевидним для інших. Інколи це суперечка навіть навколо того ворога. Це час зміцнити дружбу і пояснити правду.

Урок 10

Кожний день у війні — це або новий урок, або смерть. Краще засвоювати ці уроки без війни. Інакше доведеться вивчати їх на досвіді тих, хто зміг їх пережити.

 
Дещо аналізу на цей предмет появи “модельної” статті Залужного у глянцевому журналі розмістив у Фейсбук Петро Терентьєв. 
 
Коли затихли емоції, можна спробувати дати аналіз – навіщо Валерію Залужному зробили постановочний фотосет для глянцю.
 
Найпростіша відповідь – як генерал, на електорат Валерій Федорович «не злітає».
Отже, Володимир Зеленський залишає за собою асоціацію «яструба».
Тому Валерію Федоровичу почали шукати образ «голуба». Для цього й з’явилися цитати ліво-лібералів і цивільний образ.
 
Чому так ? Бо, значить, для Залужного шукають ту електоральну базу, яка не хоче війни, і якій потрібен лідер без прямої асоціації з війною.
 
Тобто це – повністю програшна комбінація для колишнього Головнокомандувача, який керував контрнаступом 2023 року.
 
Своїми діями технологи Валерія Федоровича дали зрозуміти: Валерій Федорович не зможе стати політичною силою військових. Очевидно, вони вже це заміряли.
 
І тому намагаються знайти йому нову аудиторію. По-перше, ту, яку побачили з картонками . А по-друге – ту, яку зараз засівають Мирослав Олешко та Олексій Гончаренко.
 
Зараз Офісу Президента нічого робити не треба – дії технологів самі по собі «топлять» Валерія Федоровича. А як ми вже зрозуміли – сам він цьому опиратись не може.
 
Але велика кількість людей все ще шукає свого нового лідера. І тут може з’явитись третій.
 
Якщо це розумію я, то шановні й досвідчені інвестори Валерія Федоровича, зі знанням бізнесу, точно не триматимуть яйця в одному кошику – і можуть паралельно підтримати Віталія Кличка.
 
Таким чином, за свій же рахунок, вони просто розірвуть електорат.
Подивимось. Поки це все лише мої фантазії…
 
Від себе додамо, що модельний чи то пак образ чорно-білої моделі Валерія Залужного може цілком зайти користувачам на Заході, але чи приживеться цей “голуб миру” у виснаженому війною, смертями, каліцтвами внаслідок війни українському суспільству, великій частині якого зовсім не до “глянцу”…